Тема 6. Докази і доказування в кримінальному|карному| провадженні

Заняття 1.

1. Теорія доказів |карному|як розділ науки кримінально-процесуального|кримінально-процесуального| права. Предмет теорії доказів.

2. Доказове право, поняття, значення доказового права у вирішені завдань кримінального|карного| судочинства.

3. Теорія пізнання як основа теорії доказів і доказового права.

4. Особливості пізнання в кримінальному|карному| судочинстві.

5. Ціль (мета)|ціль| доказування в кримінальному|карному| процесі. Питання про істину як ціль|ціль| доказування, характер|вдачу| та зміст|вміст,утримання| істини в науці кримінального процесуального|кримінально-процесуального| права.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література:

· Балугина Т.С. Белохортов И.И. Воробьев Н.Г. Об "исчезновении" истины в российском правосудии // Российская юстиция. – 2009. - №11.

· Зинатуллин З.З. Сколько же истин (и каких) надлежит устанавливать по одному уголовному делу // Уголовное судопроизводство. – 2011. - №2.

· Кримінально-процесуальне право України: Підручник / За загальною редакцією Ю.П. Аленіна. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2009. – 816 с.

· Лазарева В. Состязательность и доказывание у головном процессе // Уголовное право. – 2007. - №3.

· Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. Киев., 1984

· Мухин М.И. Объективная истина и некоторые вопросы оценки судебных доказательств при осуществлении правосудия. – Л., 1971.

· Орлов Ю. К. Основы теории доказательств в уголовном процессе. Научно-практическое пособие. – М.: «Проспект», 2000.

· Орлов Ю.К. Проблемы истины в уголовном процессе // Государство и право. 2007. №3.

· Строгович М. С. Избранные труды: в 3-х т. / Редкол.: В. М. Савицкий (пред.) и др.; [АН СССР, Ин-т гос-ва и права]. – М.: Наука, 1990. – т. 3 Теория судебных доказательств. – 1991. – 297 с.

· Теория доказательств в советском уголовном процессе. [Ред. коллегия: докт. юрид. наук И. В. Жогин (отв. ред.) и др.]. – Изд. 2-е, испр. и доп. М.: «Юрид. лит.», 1973.

Заняття 2.

1. Предмет доказування у кримінальному провадженні. Структура предмету доказування.

2. Зміст|вміст,утримання| обставин, що становлять кінцеву мету доказування.

3. Поняття проміжних (доказових) фактів і допоміжних фактів.

4. Обставини, що підлягають встановленню в окремих стадіях кримінального|карного| процесу і за окремими категоріями кримінально-процесуальних проваджень.

5. Локальний предмет доказування, його значення для прийняття|прийняття,приймання| проміжних процесуальних рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література:

· Кодекс Законів про працю України (ст.ст. 135, 137)

· Цивільний|громадянський| Кодекс України (ст.ст. 1177, 1193 |задач|)

· Про визначення розміру збитку|шкоди|, заподіяного|спричиненого| підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), браком|нестачею| або втратою дорогоцінних|коштовних| металів, коштовного каменя і валютних цінностей: Закон України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради (ВВР|). – 1995. - N 22. - ст.173

· Порядок|лад| визначення розміру збитків від розкрадання, недоліку|нестачі|, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою|постановою| Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116



· Аленін Ю.П. Лукашкіна Т.В. Локальний предмет доказування в кримінальному процесі // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2009. - №4. // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvdduvs/2009_4/Alenin%20Lukashkina.pdf

· Банин В.А. Предмет доказывания в советском уголовном процессе. – Саратов, 1981.

· Гловюк І.В. Предмет доказування при вирішенні слідчим суддею питання про арешт майна у досудовому провадженні (за новим КПК України) // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». – 2012. – Вип. 19. – Том 4.

· Кримінально-процесуальне право України: Підручник / За загальною редакцією Ю.П. Аленіна. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2009. – 816 с.

· Орлов Ю. К. Основы теории доказательств в уголовном процессе. Научно-практическое пособие. – М.: «Проспект», 2000.

· Строгович М. С. Избранные труды: в 3-х т. / Редкол.: В. М. Савицкий (пред.) и др.; [АН СССР, Ин-т гос-ва и права]. – М.: Наука, 1990. – т. 3 Теория судебных доказательств. – 1991. – 297 с.

· Теория доказательств в советском уголовном процессе. [Ред. коллегия: докт. юрид. наук И. В. Жогин (отв. ред.) и др.]. – Изд. 2-е, испр. и доп. М.: «Юрид. лит.», 1973.

· Крикунов О.В. Новели предмету доказування у КПК 2012 року // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 95-річчю з дня народження професора М.В. Салтевського (м. Одеса, 2 листопада 2012 року). – Одеса: Фенікс 2012.

Заняття 3.

1. Поняття доказів в кримінальному|карному| процесі.

2. Властивості доказів.

3. Поняття належності |доказів.

4. Допустимість доказів, критерії допустимості.

5. Питання про асиметрію| в оцінці допустимості доказів. Правило про «плоди отруєного дерева».

6. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Недопустимість доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого.

7. Порядок визнання доказів недопустимими.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література:

· Про застосування|вживання| Конституції України при здійсненні правосуддя: постанова|постанова| Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. – п.п. 19-20.

· Про посилення судового захисту прав і свобод людини і громадянина: постанова|постанова| Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.1997 р. – п.п. 3-4.

· Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням
Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 р.

· Александров А. С., Фролов С. А. Относимость уголовно-процессуальных доказательств: Монография. – Нижний Новгород : Нижегородская правовая академия, 2011. // http://kalinovsky-k.narod.ru/b/aleksandrov_2011/aleksandrov_otnosimost_dokazatelstv_2011.pdf

· Горский Г.Ф., Кокорев Л.Д., Элькинд П.С. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе. – Воронеж, 1978.

· Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у кримінальному процесі. Науково-практичний посібник. – К., 2006.

· Золотых В. В. Проверка допустимости доказательств в уголовном процессе. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 1999.

· Карабут Л.В. Щодо формування доказів під час досудової кримінальної процесуальної діяльності за новим КПК // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2012. – №1(5) // Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n1/12klvznk.pdf

· Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. – К., 2006. // http://www.naiau.kiev.ua/nnipkkm/files/krum_pravo/literat/Kovalenko_Theory_of_proof.pdf

· Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / О.М. Бандурка, Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін. ; за заг. ред. В.Я. Тація, П.В. Пшонки, А.В. Портнова. – Х.: Право, 2012.

· Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. – К.: Юстініан, 2012.

· Кримінально-процесуальне право України: Підручник / За загальною редакцією Ю.П. Аленіна. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2009. – 816 с.

· Лобойко Л.М. Реформування кримінально-процесуального законодавства у частині регламентації окремих питань доказування // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2011. – №2(4). // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Choasp/2011_2/11llmopd.pdf

· Михайловская И.Б. Соотношение судебных и следственных доказательств // Государство и право. 2006. № 9. ─ С. 39-47.

· Сибилева Н.В. Допустимость доказательств в советском уголовном процессе.- К., 1990.

· Кипнис Н.М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве.- М., 1995. // http://kalinovsky-k.narod.ru/b/kipnis_1995/index.html

· Кипнис М.Н. Доказывание в уголовном процессе. Традиции и современность. – М., 2000.

· Нор В.Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. – Львів, 1978.

· Нарбікова Н. Г., Стоянов М. М. Сутність достовірності доказів у кримінальному судочинстві // Актуальні проблеми політики Збірник наукових праць / Керівник авт. кол. С. В. Ківалов; відп. за вип. Л. І. Кормич. – Одеса: «Фенікс», 2009. – Вип. 36. // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/App/2009_36/app-36_Narbikova_N_G_&_Stoyanov%20M_M_%28251-256%29.pdf

· Орлов Ю. К. Основы теории доказательств в уголовном процессе. Научно-практическое пособие. – М.: «Проспект», 2000.

· Ляш А.О. Стахівський С.М., Докази і доказування в кримінальному судочинстві: Навчальний посібник / За наук. ред. Ю.М. Грошевого. – К.: Університет «Україна», 2006.

· Стоянов М.М. Властивості доказів у кримінальному процесі України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / М. М. Стоянов; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2010. — 20 с.

· Стоянов Н. М., Шпак В. В. Признание доказательств недопустимыми в уголовном процессе Украины, Республики Беларусь и Российской Федерации //Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. - 2010. - Вип. 10. // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpsek/2010_10/Stojanov.pdf

· Самарин В. Системы совершенствования правового регулирования допустимости доказательств в уголовном процессе Украины и Республики Беларусь: сравнительно-правовой анализ / В. Самарин, Н. Стоянов // Підприємництво, господарство і право. 2009. № 5.

· Стоянов М.М. Концепції допустимості доказів: проблеми теорії, нормативної регламентації та правозастосовчої практики // Часопис Академії адвокатури України. - 2009. - №3 (4). // http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2009-3/09smmtpp.pdf

· Гришина Е.П. Дискуссионные проблемы допустимости доказательств в науке уголовно-процессуального права (теории "беспощадного исключения доказательств", "плодов отравленного дерева" и "ассиметрии правил допустимости") / Е.П. Гришина, С.А. Саушкин, И.В. Абросимов // Мировой судья. 2008. № 1.

· Балакшин В. "Асимметрия" правил оценки допустимости доказательств
// Законность : Генеральная прокуратура Российской Федерации. 2007. № 3.

· Смирнов А.В. Решение вопроса о допустимости в качестве доказательств сведений, полученных с нарушением закона // Уголовный процесс. – 2009. - №1.

· Стоянов М.М. Властивість належності доказів: поняття та зміст //Актуальні проблеми держави і права : збірник наукових праць. Вип. 60 / редкол.: С. В. Ківалов (голов. ред.) та ін. ; відп. за вип. В. М. Дрьомін. — Одеса : Юридична література, 2011.

· Будников Г.Л. Юридические свойства доказательств в уголовном процессе // Современные проблемы уголовно-процессуального доказывания: Сборник статей. – Волгоград, 2000.

· Шейфер С.А. Понятие доказательства: спорные вопросы терии // Государство и право. – 2008. - №3.

· Чіпєра О.В. Крайня необхідність як підстава звільнення від кримінально-процесуальної відповідальності // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 95-річчю з дня народження професора М.В. Салтевського (м. Одеса, 2 листопада 2012 року). – Одеса: Фенікс 2012.

· Ляш А.О. Ліщенко В.М. Поняття доказів у кримінальному процесі Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2012. – №2(6). // http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n2/12laoukp.pdf

· Басай Н.М. Визнання доказів недопустимими в кримінальному процесі України: підстави, процесуальний порядок і правові наслідки автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Н.М. Басай. – Одеса, 2012. – 20 с.

· Шумило М. Є. Гносеологічна і процесуальна природа доказів у КПК України // Кримінальне провадження: новації процесуальної теорії та криміналістичної практики: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 18-19 квітня 2013 року, м. Сімферополь-Алушта / відпов. ред. М. А. Михайлов, Т. В. Омельченко; Таврійський нац. ун- т імені В. І. Вернадського. – Сімферополь: ДІАЙПІ, 2013. – С. 172-178.

Заняття 4.

1. Поняття, значення класифікації доказів.

2. Особисті|особові| і речові докази.

3. Первинні і похідні докази.

4. Обвинувальні|обвинувальні| і виправдувальні докази.

5. Прямі і непрямі докази.

6. Види непрямих доказів. Особливості доказування за допомогою непрямих доказів.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література:

· Багрій М.В. Використання непрямих доказів у кримінальному судочинстві України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 [Електронний ресурс] / М. В. Багрій; Акад. адвокатури України. — К., 2010. — 19 с. // http://www.nbuv.gov.ua/ard/2010/10bmvksu.zip

· Багрій М. Непрямі докази та негативні обставини: до питання співвідношення і значення при розслідуванні у кримінальні справі / М. Багрій
// Право України. 2008. №6.

· Багрій М. Класифікація непрямих доказів у кримінальному процесі України / М. Багрій
// Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2008. Вип. 47 .

· Варфоломеева Т.В. Производные вещественные доказательства.- М., 1980.

· Горский Г.Ф., Кокорев Л.Д., Элькинд П.С. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе.- Воронеж, 1978.

· Карнеева Л.М. Доказательства в советском уголовном процессе.– Волгоград, 1988.

· Орлов Ю. К. Основы теории доказательств в уголовном процессе. Научно-практическое пособие. – М.: «Проспект», 2000.

· Теория доказательств в советском уголовном процессе. [Ред. коллегия: докт. юрид. наук И. В. Жогин (отв. ред.) и др.]. –Изд. 2-е, испр. и доп. М.: «Юрид. лит.», 1973.

· Хмыров, А. А. Косвенные доказательства в уголовных делах /А. А. Хмыров; Ассоциация Юридический центр. -науч.-практ. изд. -СПб. :
Изд-во Р. Асланова "Юридический центр Пресс", 2005.

· Шаламов М.П. Теория улик.– М., 1960.

Заняття 5.

1. Поняття процесу доказування, елементи процесу доказування.

2. Способи збирання і перевірки доказів.

3. Застосування|вживання| науково-технічних засобів|коштів| при збиранні і перевірці доказів.

4. Використання даних, одержаних|отриманих| оперативним шляхом|колією,дорогою|, в доказуванні.

5. Використання в кримінальній справі відомостей, одержаних|отриманих| в інших державах при здійсненні міжнародного співробітництва.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література:

· Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України № 2135-ХІІ від 18.02.1992 року

· Про організаційно-правові основи боротьби з|із| організованою злочинністю: Закон України №341-XII від 30.06.1993 року

· Консульський Статут|устав| України, затверджений Указом Президента України № 127 від 04.04.94 року – ст. 28.

· Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 р.

· Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. – М. – С. 65-67,

· Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве.- К., 1980.

· Грошевий Ю. М., Фомін С. Б. Кримінально-процесуальне доказування та оперативно-розшукова діяльність: Навч. посіб. – Х.: Право, 2009.

· Золотых В.В. Проверка допустимости доказательств в уголовном процессе. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 1999. – С. 205-217.

· Лупинская П.А. Доказывание в советском уголовном процессе: Учебное пособие /Всесоюзный юридический заочный институт Министерства высшего и среднего специального образования СССР. - М., 1966.

· Овчинский С.С. Оперативно-розыскная информация.– М., 2000.

· Пашковський М.І. Особливості доказування у кримінальних справах, пов'язаних з наданням міжнародної правової допомоги : 12.00.09 : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка . ─ К., 2003 .

· Пашковський М.І. Особливості використання у доказуванні фактичних даних, що отримані за межами України // Боротьба зі злочинністю та права людини: Зб. наук. статей / За ред. М.П. Орзіха, В.М. Дрьоміна. – Бібліотека журнала "Юридичний вісник". – Одеса: Фенікс, 2006. // Режим доступу: http://inter.criminology.org.ua/materials/sborniki/crifihuri/Pashkovskyi.htm

· Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі : Монографія / М.А. Погорецький . ─ Х. : РВФ "Арсіс,ЛТД", 2007

· Шейфер С.А. Собирание доказательств в советском уголовном процессе.- Саратов, 1986.

· Горбасенко, П. Оцінка доказової інформації отриманої з-за кордону, при розслідуванні фактів торгівлі людьми / Павло Горбасенко // Підприємництво, господарство і право. 2012. № 3. ─ С. 136-140

· Ляш А.О. Стахівський С.М., Докази і доказування в кримінальному судочинстві: Навчальний посібник / За наук. ред. Ю.М. Грошевого. – К.: Університет «Україна», 2006.

· Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. – К., 2006. // http://www.naiau.kiev.ua/nnipkkm/files/krum_pravo/literat/Kovalenko_Theory_of_proof.pdf

· Михайловская И.Б. Правила «благоприятствования» защите и его влияние на процесс доказывания // Государство и право. – 2007. - №9.

· Сизоненко А.С. Використання доказів, отриманих на території інших країн, в кримінальному процесі України: Автореф. дис... канд. юрид. наук:12.00.09 / А.С. Сизоненко; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2004.

· Смирнов М.І. Інститут взаємної правової допомоги у кримінальних справах: сучасний стан та перспективи розвитку: монографія. – Одеса, 2006.

· Янковий М.О. ДО ПИТАННЯ ПРО ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ // Південноукраїнський правничий часопис. – 2008. – Вип. 1 // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pupch/2008_1_2/61P.pdf

· Меживой В. П., Меживой О. В. Процесуалізація результатів ОРД та допустимість їх використання у кримінальному процесі // Кримський юридичний вісник. – 2008. - №3. // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Kyuv/2008_3/3-4/09.pdf

· Капліна О. Дроздов О. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ В ДОКАЗУВАННІ МАТЕРІАЛІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2010. - №4.

· Шумило М.Є. Наукові засади використання оперативно-розшукових матеріалів в доказуванні у кримінальних справах // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. – К. – Харків, 2002.

· Берназ В.Д. Доказування за новим КПК України: поняття, структурні елементи // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 95-річчю з дня народження професора М.В. Салтевського (м. Одеса, 2 листопада 2012 року). – Одеса: Фенікс 2012.

· Литвин О.В. Поняття "дослідження доказів" у судовому розгляді // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 95-річчю з дня народження професора М.В. Салтевського (м. Одеса, 2 листопада 2012 року). – Одеса: Фенікс 2012.

· Стоянов М.М. Кримінально-процесуальне доказування за новим КПК // Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права : матер. Міжнар. наук. конф. (Одеса, 30 листопада 2012 р.) Т. 2 / відп. за випуск д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін ; Націон. ун-т «Одеська юридична академія». - Одеса : Фенікс, 2012.

· Ляш А.О. ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ ТА ЇХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ ЗА НОВИМ КПК УКРАЇНИ // Митна справа. – 2013. - №1. – Ч. 2. – Кн. 2. // http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ms/2013_1_2_2/46.pdf

· Кравченко О.А. Загальні умови допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні // Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовт. 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т внутр. справ; Кримінологічна асоціація України. – Х.: ХНУВС, 2012.

· Мотлях О.І. Місце результатів поліграфологічних досліджень у системі забезпечення доказів у кримінальному провадженні // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право: Науково-фаховий журнал. – 2012. – Вип. 19. – Т. 4.

· Піддубняк Г. О. Подання доказів як елемент кримінально-процесуального доказування // Кримінальне провадження: новації процесуальної теорії та криміналістичної практики: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 18-19 квітня 2013 року, м. Сімферополь-Алушта / відпов. ред. М. А. Михайлов, Т. В. Омельченко; Таврійський нац. ун- т імені В. І. Вернадського. – Сімферополь: ДІАЙПІ, 2013. – С. 126-127.

Заняття 6.

1. Поняття, значення оцінки доказів. Поняття внутрішнього переконання як методу і результату оцінки доказів.

2. Правові і фактичні підстави внутрішнього переконання. Визнання|зізнання| доказів достовірними і використання їх в мотивуванні процесуальних рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|.

3. Межі доказування і фактичний обсяг|обсяг| зібраних доказів. Достатність доказів для прийняття|прийняття,приймання| і обґрунтування окремих процесуальних рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|.

4. Особливості доказування в різних стадіях кримінального|карного| провадження.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література:

· Кокорев Л.Д., Кузнецов Н.П. Уголовный процесс: доказательства и доказывание.– Воронеж, 1995.

· Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве.- К., 1984.

· Нор В.Т. Проблемі теорії і практики судових| доказів. - Львів, 1978.

· Орлов Ю. К. Основы теории доказательств в уголовном процессе. Научно-практическое пособие. – М.: «Проспект», 2000. С.

· Резник Г.М. Внутреннее убеждение при оценке доказательств.– М., 1977.

· Теория доказательств в советском уголовном процессе. [Ред. коллегия: докт. юрид. наук И. В. Жогин (отв. ред.) и др.]. – Изд. 2-е, испр. и доп. М.: «Юрид. лит.», 1973.

· Дєєв М.В. До питання про межі доказування у кримінальному процесі // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. – К. – Харків, 2002.

· Карнеева Л.М. Миньковский Г.М. Особенности пределов доказывания при принятии некоторых процессуальных решений в стадии предварительного следствия // Вопросы предупреждения преступности. – 1966 – Вып. 4.

· Ляш А.О. Стахівський С.М., Докази і доказування в кримінальному судочинстві: Навчальний посібник / За наук. ред. Ю.М. Грошевого. – К.: Університет «Україна», 2006.

· Лупинская П.А. Доказывание в советском уголовном процессе: Учебное пособие /Всесоюзный юридический заочный институт Министерства высшего и среднего специального образования СССР. - М., 1966.

· Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. – К., 2006. // http://www.naiau.kiev.ua/nnipkkm/files/krum_pravo/literat/Kovalenko_Theory_of_proof.pdf

· Костенко Р. Доказательства и пределы доказывания в уголовном судопроизводстве // Уголовное право. – 2008. - №4.

· Тихоненко І.В. Доказування у кримінальних справах у судах першої та апеляційної інстанції // Вісник Академії адвокатури України. – 2006. – Вип. 7.

· Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы процессуального доказывания. – Издательство Казанского университета, 1976. – 207 с.

· Смоков С.М. Внутрішнє переконання слідчого і його роль при прийнятті процесуальних рішень: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / С.М. Смоков; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 19 с.

· Шевчук В.П. Встановлення допустимості інформації, отриманої внаслідок негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді // Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права : матер. Міжнар. наук. конф. (Одеса, 30 листопада 2012 р.) Т. 2 / відп. за випуск д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін ; Націон. ун-т «Одеська юридична академія». - Одеса : Фенікс, 2012.

· Лань Ю. О. Межі доказування у кримінальному провадженні // Впровадження нового Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення: матеріали наук.-практ. конф., м. Харків, 5 квіт. 2013 р. / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : ХНУВС, 2013. – С. 203-206.

Заняття 7.

1. Суб'єкти процесу доказування, їх класифікація.

2. Обов'язок доказування, його зміст|вміст,утримання|. Суб'єкти, на яких покладений обов'язок доказування і наслідки|результату| невиконання цього обов'язку.

3. Тягар доказування, його зміст.

4. Презумпція невинуватості, її роль в доказуванні.

5. Участь в доказуванні обвинуваченого, підозрюваного, захисника, а також потерпілого, цивільного|громадянського| позивача і відповідача та їх представників.

6. Інші суб'єкти процесу доказування і їх роль в доказуванні.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література:

· Ляш А.О. Стахівський С.М., Докази і доказування в кримінальному судочинстві: Навчальний посібник / За наук. ред. Ю.М. Грошевого. – К.: Університет «Україна», 2006.

· Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. – К., 2006. // http://www.naiau.kiev.ua/nnipkkm/files/krum_pravo/literat/Kovalenko_Theory_of_proof.pdf

· Галоганов Е.А. Роль суда как субъекта доказывания в уголовном судопроизводстве // Российский судья. – 2003. - №1.

· Гончаренко В.Г. Про призначення судової експертизи адвокатом // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. – Вип. 13.

· Грошевий Ю.М. Роль суду в змагальному кримінальному процесі / Ю.М. Грошевий // Проблеми законності. – 2009. – Вип. 100.

· Карабанова Т.Н.Роль суда в доказывании в уголовном процессе Российской Федерации // Вестник Российского университета дружбы народов. – 2007. - №1.

· Коровайко О.І. Суд як суб'єкт доказування у стадії судового розгляду // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. Праць. Вип. 55. – Одеса, 2012.

· Котик З. Поняття, зміст і обовязок доказування у кримінальному судочинстві України // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. - №11.

· Корсун, В.Я. Суд як суб'єкт кримінально-процесуального доказування : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / В.Я. Корсун ; Нац. акад. внутрішніх справ . ─ К., 2011 . ─ 16 с.

· Макарова З. О пользе «старых» предствлений в уголовном процессе // Уголовное право. – 2008. - №4.

· Нор В.Т. Роль суду у встановленні обставин справи за чинним КПК України та його новим проектом // Актуальні проблеми кримінального права, та кримінології, кримінально-виконавчого права : Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики», присвяченої 10-річчю Міжнародного гуманітарного університету (м. Одеса, 28 жовтня 2011 року). — Одеса : Фенікс 2011.

· Обрізан Н.М. Захисник як суб'єкт доказування в кримінальному процесі: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Н.М. Обрізан; Київ. нац. ун-т внутр. справ. — К., 2008. — 16 с.

· Рибалка О.В. Значення суду як СУБ'ЄКТУ доказування в аспекті реформування кримінально-процесуального законодавства// Правове життя сучасної України: Матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. складу (Одеса, 20-21 квітня 2012 р.). Т.2. / відп. за вип. д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін / Націон. ун-т "Одеська юридична академія". – Одеса: Фенікс, 2012.

· Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы процессуального доказывания. – Издательство Казанского университета, 1976. – 207 с.

· Шейфер С.А. Роль защиты в формировании доказательственной базы по уголовному делу // Государство и право.- 2006. - №7.

· Махова, Т.О роли суда в доказывании по уголовным делам [
Текст] /Т. Махова.//Мировой судья. -2009. - № 7.

· Авилов А. В.Понятие и классификация субъектов обязанности
доказывания по уголовным делам //Закон и право. -2010. - № 1.

· Гришин, С. П. Активность суда и состязательность уголовного
процесса //Российский судья. -2006. - № 1.

· Васяев А.А.. Должен ли суд проявлять активность при
исследовании доказательств? //Современное право. -2009. - № 11.

· Орлов Ю. Принцип состязательности в уголовном процессе : Значение и пределы действия //Российская юстиция. -2004. - № 2.

· Адамайтис М. Право суда на инициативу в исследовании доказательств мешает его беспристрастности / М. Адамайтис // Российская юстиция. – 2003. – № 11.

· Карякин Е.А. Реализация принципа состязательности в уголовном судопроизводстве (вопросы теории и практики) : монография / Карякин Е.А. – Оренбург: ГОУ ОГУ, 2005. – 98 с. [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://kalinovsky-k.narod.ru/b/karjakin/z.htm

· Судебная власть / Под ред. И.Л. Петрухина. – М. : ООО «ТК Велби», 2003.

· Гриненко А. В., Кожевников Г. К., Шумилин С. Ф. Принцип презумпции невиновности и его реализация в досудебном уголовном процессе. Х., 1999.

· Сеник С.В. Приватний детектив як інструмент реалізації законних прав громадянина на захист в рамках кримінального процесу // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 95-річчю з дня народження професора М.В. Салтевського (м. Одеса, 2 листопада 2012 року). – Одеса: Фенікс 2012.

· Захаров Д.О.Активність суду в процесі дослідження обставин справи як складова принципу змагальності у кримінальному судочинстві // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 1. С. 193-198 // http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/UZTNU_law/2012_1/2012/uch_25_1_law/031_zah.pdf

· Захаров Д.А., Руденко А.В.Роль суду в формуванні доказової бази у кримінальному провадженні // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 2. С. 199-204. // http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/UZTNU_law/2012_2/2012/uch_25_2_law/027zaxar.pdf

· Стоянов М.М. Чіпєра О.В. Деякі аспекти участі адвоката в доказуванні у кримінальному провадженні за новим КПК України // Митна справа. – 2013. - №2 (86). – Ч. 2. – Кн. 2.

· Лукашкіна Т.В. Роль суду в доказуванні у кримінальному процесі (за проектом КПК) // Правове життя сучасної України: Матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. складу (Одеса, 20-21 квітня 2012 р.). Т.2. / відп. за вип. д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін / Націон. ун-т "Одеська юридична академія". – Одеса: Фенікс, 2012.

· Литвин О.В. Обов'язок та тягар доказування у кримінальному судочинстві // Правове життя сучасної України: Матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. складу (Одеса, 20-21 квітня 2012 р.). Т.2. / відп. за вип. д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін / Націон. ун-т "Одеська юридична академія". – Одеса: Фенікс, 2012.

· Литвин О.В. Повноваження суду із доказування у стадії судового розгляду // Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права : матер. Міжнар. наук. конф. (Одеса, 30 листопада 2012 р.) Т. 2 / відп. за випуск д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін ; Націон. ун-т «Одеська юридична академія». - Одеса : Фенікс, 2012.

· Лукашкина Т.В. Следственный судья как субъект доказывания в уголовном производстве // Шляхи удосконалення кримінального процесуального законодавства: матер. регіонального круглого столу (19 квітня 2013 р.) / відп. за випуск д.ю.н., проф. Ю.П. Аленін ; Нац. ун-т «Одеська юридична академія». – Одеса : Юридична література, 2013.

· Рибалка О.В. Суд як учасник процесу доказування в процесі реформування кримінального процесуального законодавства // Шляхи удосконалення кримінального процесуального законодавства: матер. регіонального круглого столу (19 квітня 2013 р.) / відп. за випуск д.ю.н., проф. Ю.П. Аленін ; Нац. ун-т «Одеська юридична академія». – Одеса : Юридична література, 2013.

· Литвин О.В. Суд як субєкт доказування за новим КПК // Шляхи удосконалення кримінального процесуального законодавства: матер. регіонального круглого столу (19 квітня 2013 р.) / відп. за випуск д.ю.н., проф. Ю.П. Аленін ; Нац. ун-т «Одеська юридична академія». – Одеса : Юридична література, 2013.

Заняття 8.

1. Поняття джерел доказів (видів доказів).

2. Показання |показники,показання| свідка|очевидця| як джерело доказів, їх предмет і значення. Чинники|фактори|, що впливають на достовірність показань|показників,показань| свідків|очевидців|. Збирання|здобуття|, перевірка і оцінка показань|показників,показань| свідків|очевидців|. З’ясування достовірності показань свідка.

3. Показання|показники,показання| потерпілого, їх предмет, значення. Збирання, перевірка і оцінка показань|показників,показань| потерпілого.

4. Показання|показники,показання| підозрюваного, їх предмет, види, значення. Особливості оцінки.

5. Показання обвинуваченого, їх предмет, види, доказове значення. Особливості оцінки.

6. Показання експерта, їх предмет, доказове значення. Особливості оцінки.

7. Показання з чужих слів.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література:

· Ляш А.О. Стахівський С.М., Докази і доказування в кримінальному судочинстві: Навчальний посібник / За наук. ред. Ю.М. Грошевого. – К.: Університет «Україна», 2006.

· Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. – К., 2006. // http://www.naiau.kiev.ua/nnipkkm/files/krum_pravo/literat/Kovalenko_Theory_of_proof.pdf

· Льовкін В.Л. Показання обвинуваченого в кримінальному процесі України: автореф. дис. к.ю.н. – Київ, 2007.

· Павлишин А. Вплив кримінально-процесуальної форми на визначення системи джерел доказів // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІ регіональної науково-практичної конференції. 8-9 лютого 2010 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010.

· Якуб М.Л. Показания обвиняемого как источник доказательств в советском уголовном процессе.- М., 1963.

· Якуб М.Л. Показания свидетелей и потерпевших.- М., 1968.

· Лоскутова Т.А. Особенности процессуального положения свидетеля в уголовном процессе Англии и США // Адвокатская практика. – 2005. - №5.

· Лоскутова Т.А. Свидетель и его показания в уголовном процессе Англии и США: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.09 - Уголовный процесс; Криминалистика и судебная экспертиза; Оперативно-розыскная деятельность. - М., 2005.

· Бернхем В. Вступ до права та правової системи США : Пер. з англ. / В. Бернхем . ─ К. : Україна, 1999 . – С. 111-113.

· Тетюев, С.В. Сведущий свидетель и его допрос в уголовном судопроизводстве / С.В. Тетюев, М.А. Лесковец // Российская юстиция. 2009. № 5.

· Щербаковский М.Г. Інститут обізнаних осіб у новому КПК України // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 95-річчю з дня народження професора М.В. Салтевського (м. Одеса, 2 листопада 2012 року). – Одеса: Фенікс 2012.

· Савенко С.А. Особливості допиту анонімних свідків у судовому провадженні // Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права : матер. Міжнар. наук. конф. (Одеса, 30 листопада 2012 р.) Т. 2 / відп. за випуск д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін ; Націон. ун-т «Одеська юридична академія». - Одеса : Фенікс, 2012.

· Щербаковський М. Г. Торопов С.О. Нормативне регулювання використання спеціальних знань в новому Кримінальному процесуальному кодексі України // Право і безпека. - 2012. № 4 (46) // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pib/2012_4/PB-4/PB-4_46.pdf

· Бондар В.С. Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві // Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовт. 2012 р.) / МВС України; Харк. нац. ун-т внутр. справ; Кримінологічна асоціація України. – Х.: ХНУВС, 2012.

· Тютюнік В.В. Проблеми тлумачення статті 97 Кримінального процесуального кодексу України // Шляхи удосконалення кримінального процесуального законодавства: матер. регіонального круглого столу (19 квітня 2013 р.) / відп. за випуск д.ю.н., проф. Ю.П. Аленін ; Нац. ун-т «Одеська юридична академія». – Одеса : Юридична література, 2013.

Заняття 9.

1. Речові докази, поняття, види, порядок|лад| залучення до справи|речі|, особливості оцінки. Вирішення питання про речові докази при вирішенні кримінальної справи.

2. Документи як джерела доказів. Збирання, перевірка і оцінка документів. Відмінність|відзнака| документа - самостійного джерела доказів від документа - речового доказу.

3. Види документів як джерел доказів. Протоколи процесуальних дій та додатки до них, особливості оцінки.

4. Висновок експерта як джерело доказів. Особи, яким може бути доручено проведення експертизи. Перевірка і оцінка висновку|укладення,ув'язнення| експерта.

Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література:

· Про судову експертизу: Закон України №038-XII від 25.12.1994 р.

· Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України № 2135-ХІІ від 18.02.1992 р.

· Про організаційно-правові основи боротьби з|із| організованою злочинністю: Закон України від №341-XII від 30.06.1993 р.

· Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження: затверджено Постановою Кабінету Міністрів України
від 19 листопада 2012 р. № 1104 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-%D0%BF#n19

· Про судову експертизу у кримінальних і цивільних справах: постанова|постанова| Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.97 р.

· Копьева А.Н. Документы как доказательства в советском уголовном процессе.- Иркутск, 1973.

· Крылов И.Ф. Судебная экспертиза в уголовном процессе.- М., 1983.

· Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса.- К., 1991.

· Орлов Ю. К. Основы теории доказательств в уголовном процессе. Научно-практическое пособие. – М.: «Проспект», 2000.

· Пинхасов Б.И. Использование документов в доказывании.- Ташкент, 1977.

· Прокофьев Ю.Н. Понятие и сущность документов как доказательства в советском уголовном процессе.- Иркутск, 1987.

· Селиванов Н.А. Вещественные доказательства.- М., 1971.

· Тагаев Н.Н. Судебно-медицинская экспертиза в уголовном и гражданском судопроизводстве.- Харьков, 1998.

· Теория доказательств в советском уголовном процессе. [Ред. коллегия: докт. юрид. наук И. В. Жогин (отв. ред.) и др.]. – Изд. 2-е, испр. и доп. М.: «Юрид. лит.», 1973.

· Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение.- М., 1979.

· Эйсман А.А. Заключение эксперта: структура и научное обоснование.- М., 1967.

· Сокиран М.Ф. Процесуальний статус матеріалів звуко-, відеозапису // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. – Вип. 1 (11).

· Зайцева Е.А. Концепция развития института судебной экспертизы в условиях состязательного уголовного судопроизводства: автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук. Специальность 12.00.09 - Уголовный процесс; Криминалистика и судебная экспертиза; Оперативно-розыскная деятельность / Е.А. Зайцева. - М., 2008. - 52 с. // Режим доступа: http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1277610

· Клименко Н.І. Щодо інституту конкурентної (альтернативної) експертизи // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2011. - Випуск 11. – С. 211-216 // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpsek/2011_11/Klimenko.pdf

· Навроцька В. Експертиза в умовах змагальності кримінального судочинства // Збірник наукових праць Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В Чорновола. Серія "Юридичні науки". 2010. Вип. 4. ─ С. 28-33.

· Цехан Д.М. Цифрові докази: поняття, особливості та місце у системі доказування // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: юриспруденція. – 2013. – Вип. 5.

Судова практика:

· Показания ревизора по поводу обстоятельств, изложенных в акте ревизии, не могут заменить заключение экспертизы, а сам ревизор не может быть экспертом по данному делу. См. Опред. СК ВС Украины от 01.02.1962 г. по делу Р. // Радянське право. – 1962. - № 6. –С. 113.

· Мнение сведущего лица, высказанное без учета доказательств, содержащихся в уголовном деле, не может быть принято кассационной инстанцией в качестве заключения эксперта. См. Опред. СК ВС Украины от 26.02.1967 г. по делу М. // Радянське право. – 1967. - № 11. – С. 105.

· Отсутствие в заключении эксперта-психиатра научного обоснования поведения исследуемого, делает такое заключение немотивированным, а приговор, в основу которого оно положено – необоснованным. См. Опред. СК ВС Украины от 27.03.1969 г. по делу Р. // Радянське право. – 1969. - № 5. – С. 103.

· Для проверки заключения эксперта, его вызов в судебное заседание, при наличии ходатайства об этом одного из участников процесса, является обязательным. См. Опред. СК ВС Украины от 15.09.1970 г. по делу Г. // Радянське право. – 1971. - № 2. – С. 106.

· Заключение повторной судебно-медицинской экспертизы о степени тяжести телесных повреждений не может быть признано обоснованным, если в нем не указано, почему вывод имеющегося в деле экспертного заключения является ошибочным.

· Оценивая заключения первоначальной и повторной судебно-медицинской экспертиз о степени тяжести телесных повреждений, суд обязан мотивировать, почему он принимает во внимание одно заключение и отвергает другое. См. Пост. през. облсуда от 09.08.1973 г. по делу И. // Радянське право. – 1974. - № 1. – С. 107.

· Назначение экспертом лица, работающего в ведомстве, где произошел несчастный случай, могут служить основанием для сомнения в правильности выводов проведенной им экспертизы. См. Опред. СК ВС Украины от 30.02.1994 г. по делу И. //Практика судов Украины по уголовным делам. – К, 1996 г. – С. 218.

№51.До міліції звернулась Кримова з заявою про заподіяння її рідній сестрі, Тарановій,тяжких тілесних ушкоджень чоловіком, Таранової, який безпідставно її ревнував. Заяву було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань і слідчий почав досудове розслідування. Таранова за її згодою була визнана потерпілою. Слідчий допитав як свідків Кримову, а також сусідів Таранових – Кліменко, Возного, Федорову, батьків Таранової, Кримових. Оскільки сама потерпіла знаходилась в лікарні в тяжкому стані, слідчий звернувся з клопотанням про її допит слідчим суддею. Такий допит був проведений з дотриманням правил, передбачених ст. 225 КПК. Оскільки на момент проведення такого допиту Таранов (чоловік потерпілої) переховувався, він участі в допиті не брав. На допиті потерпіла стверджувала, що чоловік неодноразово її бив, погрожував, що вб’є її. Потерпіла була переконана, що чоловік мав намір позбавити її життя. Слідчий призначив судово-медичну експертизу, за висновком якої Тарановій були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Згодом Таранов був затриманий, йому було повідомлено про підозру, а також допитано як підозрюваного. На допиті Таранов пояснював, що він заподіяв тілесні ушкодження дружині в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілої, раніше між ними виникали конфлікти, але він її не бив і вбивством не погрожував. Допит був проведений з участю захисника, призначеного за клопотанням підозрюваного. Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням (погодженим з прокурором) про обрання до Таранова запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розгляд клопотання провадився за участю прокурора, підозрюваного та його захисника. Прокурор наполягав на обранні запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, посилався на те, що підозрюваний після вчинення злочину переховувався. Підозрюваний та його захисник просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, відсутність підозрюваного в місті пояснювали тим, що Таранов на декілька днів їздив до своєї матері, яка захворіла і просила його приїхати. За клопотанням захисника були допитані двоє свідків, які підтвердили, що Таранов перебував в селі у матері і сам повернувся до міста, де одразу був затриманий. Слідчий суддя своєю ухвалою обрав запобіжний захід – заставу. За клопотанням захисника слідчий суддя призначив судово-медичну експертизу для встановлення наявності тілесних ушкоджень у підозрюваного, одержаний висновок був переданий захисникові.

Після завершення досудового розслідування обвинувальний акт було направлено до суду, проведене підготовче провадження, а потім – судовий розгляд. В судовому засіданні були допитані обвинувачений, потерпіла, свідки. Суддя та сторони задавали запитання свідкам, сторони надавали інші докази. Оскільки у суду виникли сумніви щодо осудності обвинуваченого, суд своєю ухвалою відповідно до ст.332 КПК призначив судово-психіатричну експертизу, одержав висновок, на підставі якого дійшов висновку про осудність Таранова.

В судових дебатах прокурор наводив аргументи на підтвердження своєї позиції щодо доведеності вини обвинуваченого у заподіянні потерпілій тяжких тілесних ушкоджень за засудженні його за ч. 1 ст. 121 КК до п’яти років позбавлення волі. Потерпіла просила визнати обвинуваченого винним у замаху на вбивство. Захисник та обвинувчений наполягали на тому, що тілісні ушкодження були заподіяні в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілої, вони пропонували свою оцінку доказів, наводили обґрунтування своєї думки.

Суд, оцінивши наявні в справі докази, зробив висновки щодо фактичних обставин справи і визнав Таранова винним у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень в стані сильного душевного, по ст. 123 КК засудив його до 2 років позбавлення волі.

Визначте, в чому полягало доказування в даному кримінальному провадженні. Чи виковав прокурор обов’язок доказування відповідно до ст. 92 КПК?

№ 52.До міліції звернулась Гудковаз заявою про вчиннення на неї розбійного нападу. Як стверджувала в заявіГудкова, вона пізно ввечері поверталася додому, зненацька з-за дерева вийшли двоє чоловіків, які погрожуючи ножем примусили її зняти золоті прикраси, віддати два мобільних телефони, сумочку з грошима. Коли нападники відійшли від неї, вона побігла до свого дому і почала кликати на допомогу. Почувши її крик, з дому вийшли її батько та брат, яким вдалося затримати одного з нападників, однак викрадені речі та гроші він встиг передати своєму співучаснику. Було встановлено, що затриманий –Мосійчук. Відповідні відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і слідчий розпочав досудове провадження. Співучасника знайти не вдалося, і матеріали щодо нього були виділені в окреме провадження. Обвинувальний акт щодо Мосійчука, якого звинувачено за ч. 2 ст. 187 КК, було направлено до суду, справу призначено до розгляду. Всудовому засіданні потерпіла Гудкова стверджувала, що саме Мосійчук погрожував їй ножем і вимагав зняти золотий ланцюжок та каблучку, а також вихопив з її рук сумочку з грошима та телефонами.Обвинувачений пояснював, що він познайомився в пивному барі з хлопцем на ім’я Тарас, який і запропонував «дістати ще грошей» для того, щоб продовжувати пити. Оскільки він сп’янів, то не дуже розумів, що мав на увазі Тарас. Тільки коли вони зупинили потерпілу, він зрозумів, «що коїться щось недобре», але залишився на місці події. Мосійчук наполягав на тому, що ножем потерпілій вони не загрожували, в них взагалі ножа не було, насильством, яке є небезпечним для життя та здоров’я, не погрожували; речі та гроші відібрав Тарас, а він тільки стояв поруч.

Після дослідження доказів, які були надані сторонами, суд дійшов висновку, що доведено факт відкритого викрадення речей та грошей потерпілої Мосійчуком та його співучасником, особистість якого не встановлено. Але наявність ножа у нападників, та застосування ними погроз насильством, яке є небезпечним для життя та здоров’я, не знайшли підтвердження.

Як в даному випадку слід застосувати правила доказування, які випливають з презумпції невинуватості, яким буде вирок суду?

Чи досягнуто мету доказування в зазначеному провадженні?

№ 53.Здійснюючи досудове кримінальне провадження, слідчий встановив таке: 17-річний Івахнюх та 13-річний Катаєв незаконно заволоділи транспортним засобом – автомашиною ВАЗ -2107, яка належала їх сусіду, Аверину. Вони на протязі декількох годин каталися намашині, виїхали за місто, де з’їхали в яругу, звідки не змогли виїхати, машину, яку було досить сильно пошкоджено, покинули та повернулмсь в місто. Було з’ясовано також, що Катаєв – рідний племінник Аверіна. Подавати заяву щодо Катаєва Аверін відмовився і наполягав на проведенні розслідування та покаранні Івахнюка. Справу щодо Івахнюка було направлено до суду, де прокурор підтримував обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою згодою з Катаєвим. Суд погодився з прокурорм, та засудив Івахнюка за ч. 2 ст. 289 КК до 4 років позбавлення волі.

Чи можна вважати, що суд досяг мети доказування?

Яку позицію в данній справі повинен був обстоювати захисник, якщо Івахнюк визнав себе винним, каявся та пообіцяв, що буде видшкодовувати заподіяну шкоду, оскільки влаштувався на роботу.

№ 54.Слідчий розпочав досудове розслідування за фактом вчинення вбивства Сомова. Сомова було знайдено в його квартирі з ножевим пораненням, внаслідок якого настала смерть. Як свідка слідчий допитав сусіда загиблого, Мартовського. Мартовський пояснив, що він бачив, як 10 вересня приблизно о 20 годині (день і час, коли, за припущенням, було вчинено вбивство) з під’їзду, де знаходиться квартира потерпілого, виходив Саприкін; Саприкіна він добре знає, оскільки раніше він мешкав в тому ж будинку, де проживали загиблий Сомов і Мартовський, а кілька років тому Саприкін придбав собі іншу квартиру, але іноді він заходив до Сомова, як вважав Мартовський, у Сомова та Саприкіна були «спільні справи». Далі Мартовський розповів, що його маленький онук гуляв на дворі, тому він часто підходив до вікна і дивився у двір. Саме з вікна він і бачив, як Саприкін виходив з під’їзда Сомова.

Слідчий викликав та допитав як свідка Саприкіна, і той пояснив, що з Сомовим у нього були дружні стосунки, іноді він заходив до нього, але 10 вересня він до Сомова не приходив, хто і чому вбив Сомова, він не знає. Слідчий ознайомив Саприкіна з показаннями Мартовського, і Саприкін заявив, що Мартовський або помиляється, або свідомо дає неправдиві показання, що легко перевірити. Саприків стверджує, що з вікна квартири Мартовського взагалі не можна побачити під’їзд, де знаходиться квартира Сомова.

Слідчий має намір перевірити показання свідків і з’ясувати, чи заходив Саприкін в будинок, де знаходиться квартира Сомова, а також встановити, чи міг взагалі Мартовський з вікна бачити ту частину двора, де містися квартира Сомова.

Чи входять обставини, які має намір встановити слідчий на даному етапі розслідування, до предмету доказування?

№ 55.Слідчий міліції розслідує вбивство Юрченко. В ході розслідування як свідок був допитаний сусід потерпілого, квартира якого знаходиться на одній сходовій площадці з квартирою потерпілого. Цей свідок показав, що він чув, як приблизно у 20 годині хтось довго дзвонив, а потім стукав у двері квартири Юрченко, потім він почув, як людина, яка дзвонила у квартиру, назвала себе, сказавши: «Відкривай, це я, Анатолій».

Слідчий має намір встановити знайомих потерпілого, яких звуть Анатолій. Крім того, слідчий вважає за необхідне перевірити, чи міг свідок, перебуваючи у своїй квартирі, чути те, що говорять на сходовій площадці біля квартири Юрченко.

Чи входять до предмету доказування обставини, які має намір встановити слідчий?

№ 56.На досудовому слідстві до кримінальної відповідальності за вчинення чотирьох квартирних крадіжок за ч. 3 ст. 185 КК притягнуто; Кленовського (19 років), Ногаєва (20 років), Рябка (17 років). Слвдчий зібрав необхідні докази, на підставі яких ним встановлені такі обставини:

- час вчинення всіх крадіжок (рік, місяць, число, досить точний час);

- місце вчинення злочинів (адреси всіх квартир, де були вчинені крадіжки);

- спосіб вчиненя злочинів (Рябко влазив до квартири, розташованої на першому поверсі, через вікно або кватирку, через вікно передавав співучасникам найбільш коштовні речі, які знаходив в квартирі, після чого все троє швидко уходили);

- участь в усіх чотирьох крадіжках всіх підозрюваних, конкретні дії, що вчиняв кожний з них, наявність прямого умислу на вчинення злочинів та корисливі мотиви;

- вид та розмір шкоди, завданої кожному з потерпілих (речі, які були викрадені у кожного з потерпілих, їх вартість), а також розмір процесуальних витрат;

- анкетні дані кожного з підозрюваних (число, місяць, рік народження, місце народження, громадянство, місце проживання, де працюють або навчаються)

- обставини, що обтяжують або помягшують покарання (неповноліття Рябка, важкий матеріальний стан в сім’ї Кленовського, попередню судимість Ногаєва)

- відсутність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання.

Чи всі обставини, які складають предмет доказування, встановлені в справі?

№ 57.До міліції звернуласьМосина з заявою про заподіяння їй тілесних ушкоджень за таких обставин. 12 березня десь о 22 годині вона поверталась додому, до неї підбіг чоловік, який вдарив її по голові і став виривати з її рук сумку. Мосина чинила опір, кликала на допомогу, чоловік наносив їй побої, а почувши, як на допомогу Мосиній побігли сусіди, кинув сумку та швидко побіг від місця події. Мосина стверджувала, що, як їй здалося, напад вчинив Чупренко, який мешкає в одному будинку з нею і страждає на психічне захворювання, в періоди загострення захворювання йому здається, що Мосина за ним слідкує, має намір його вбити пістолетом, який носить в сумочці.

Заяву було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий, який здійснював провадження, викликав та допитав як свідка рідну сестру Чупренка, яка пояснила, що вона мешкає в одній квартирі з братом, який хворий на шизофренію, на початку березня вона відчула, що захворювання загострюється і 13 березня він був поміщений до психіатричної лікарні. Як їй здається, 12 березня ввечері брат з квартири не виходив.

Які обставини (предмет доказування) необхідно встановити в даному провадженні?

№ 58 .У місцевому суді слідчий суддя розглядає клопотання прокурора про обрання до Асламова, який підозрюєтьсяу вимаганні за ч. 2 ст. 189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор послався на те, що підозрюваний має намір сховатися від слідства і з цією метою придбав квиток для виїзду до Росії.

Захисник підозрюваного заперечує проти обрання даного запобіжного заходу і посилається на те, що його підзахисний не вчиняв кримінальне правопорушення, в якому його підозрюють, виїхати в Росію він мав намір у справах, а не для того, щоб сховатися, квиток він придбав до складання слідчим повідомлення про підозру.

Чи повинен слідчий суддя з’ясувати питання про те, чи вчиняв кримінальне правопорушення Асламов, який предмет доказування при розгляді клопотання прокурора (слідчого) про обрання запобіжного заходу?

№ 59.Килимчук був притягнений до кримінальної відповідальності за вчинення умисного вбивства своєї дружини за ч. 1 ст. 115 КК. На досудовому розслідуванні Килимчук себе винним не визнавав, але слідчий вважав, що ним зібрані достатні докази для направлення справи до суду з обвинувальним актом. В судовому засіданні після оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акту головуючий відповідно до ст. 348 КПК встановив особу обвинуваченого, роз’яснив йому суть обвинувачення, запитав, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним, чи бажає давати показання суду. Обвинувачений відповів, що обвинувачення йому зрозуміле, винним він себе визнає, а показання давати він відмовляється, оскільки не хоче «ворошити минуле». В судовому засіданні були досліджені надані сторонами докази, проведені судові дебати. Від участі в дебатах обвинувачений відмовився, а в останньому слові заявив, що він визнає себе винним і довіряє суду вирішити свою долю.

Суд ухвалив обвинувальний вирок, в мотивувальній частині якого сформулював обвинувачення, яке визнав доведенним, і як на один з доказів послався на визнання обвинуваченим своєї вини.

Чи обґрунтоване таке посилання? Що є доказом в кримінальному провадженні?

№ 60. В судовому засіданні розглядалося кримінальне провадження, в якому Лукин обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху(ч.2 ст. 286 КК).Обвинувачений як на досудовому, так і в судовому слідстві винним себе не визнавав і пояснював, що наїзд на потерпілого стався з вини останнього. Як стверджував обвинувачений, потерпілий раптово вийшов на проїжджу частину дороги і намагався пройти на червоний сигнал світлофора,причому, вийшов він на такій відстані від машини, якою керував обвинувачений, що запобігти наїзду на потерпілого не було технічної можливості.У своєму останньому слові обвинувачений просив суд пропоблажливість і заявив, що винним себе визнає і кається увчиненому, а також коротко розповів про подію, вказавши, що він на машині почав рух через пішохідний перехід, не дочекавшись зеленого сигналу світлофора, вважав, що ніхто переходити проїжджу частину більше не буде.

Чи може суд послатися на на відомості, які повідомив обвинувачений в останньому слові, як на один з доказів в кримінальному провадженні? Що міг вдіяти суд, якщо б вважав за необхідне більш детально з’ясувати ті обставини, про які повідомив обвинувачений?

№ 61.Слідчий здійснює досудове провадження за фактом вбивства Гаджієва Адама. Потерпілим в справі визнаний рідний брат загиблого, Гаджієв Керім, який на допиті розповів про таке. Загиблий Адам Гаджієв – його рідний брат. За декілька місяців до вбивства він звільнився з місць позбавлення волі, де відбував покарання за незаконне виготовлення наркотичних речовин, і оселився в квартирі, яка належила їх батькам. Невдовзі після звільнення Адам познайомився з дівчиною, Катериною, вони стали зустрічатися. Про це дізнався батько Катерини, Семенюк, він категорично був проти таких зустрічей, вважав, що Адам наркоман, був засуджений і може негативно впливати на Катерину, яка навчається в Університеті. Семенюк приходив до них, вимагав від Адама, щоб він залишив його доньку, більше з нею не зустрічався, не телефонував їй, а, коли Адам не погоджувався, загрожував йому, казав, що «він піде на все, щоб врятувати свою дочку». 15 квітня десь о 18 годині Керім повертався з роботи, підходив до свого будинку і побачив, як з підїзду вибіг чоловік дуже схожий на Семенюка. Керім майже переконаний, що це був саме Семенюк. Коли він зайшов до квартиру, двері до якої виявились відчиненими, то побачив у кімнаті Адама, який вже був непритомний, мав ножеві поранення. Керім викликав швидку допомогу та міліцію. Лікарі швидкої допомоги констатували смерть.

Слідчий затримав за підозрою у вчиненні злочину Семенюка та допитав як підозрюваного. Семенюк пояснив, що він дійсно був проти зустрічей його доньки з Адамом, приходив до Керімових та висловлював погрози, але не мав наміру реально заподіяти будь-яку шкоду Адаму. В останній час його донька сама вирішила більше не зустрічатись з Адамом, отже, в нього не було наміру якось впливати на Адама. !5 квітня зранку він зі своїм приятелем, Усенком поїхав на авто Усенка на рибалку, де вони перебували до вечора, у місто повернулись о 21 годині. Семенюк також повідомив, що він через своїх знайомих наводив довідки про Керімових, і йому стало відомо, що Керім був дуже невдоволений тим, що Адам оселився в квартирі, яка залишилась ім. від батьків, Адам не працював, гроші йому давав Керім.

Слідчий викликав та допитав як сідка Усенка, той підтвердив показання Семенюка, зокрема про те, що вони разом їздили на рибалку, де були з ранку до вечора 15 квітня.

Всі допити були проведені відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу.

Чи можна вважати доказами відомості, які були повідомлені на допитах потерпілим, підозрюваним та свідком?

№ 62. Під час затримання осіб, які підозрювались у підготовці терористичного акту, затримувані застосували вогнепальну зброю, працівники міліції теж були вимушені застосувати зброю, внаслідок чого були поранені троє перехожих, яких було ушпиталено, один з поранених знаходився в тяжкому стані. Дані про подію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий розпочав кримінальне провадження. Оскільки лікарі дозволили провести допит поранених, в тому числі і найбільш постраждалого, Марчука, слідчий звернуся до слідчого судді з клопотанням про допит Марчука. Слідчий суддя провів допит Марчука як свідка, на допиті Марчук пояснив, що допомогав затриманим у виготовленні вибухового пристрою. Він був переконаний, що в нього стріляли його співучасники, і тому, як він підкреслив, він розповів все про злочин, до якого був причетний. Згодом Марчуку було повідомлено про підозру, при допиті його як підозрюваного він відмовився давати показання, пославшись на те, що після перенесеної ним скдадної операції не пам’ятає, що з ним було.

В судовому засіданні під час допиту Марчука як обвинуваченого він заявив, що до злочину не причетний, показання, які він давав на допиті слідчим суддею, не відповідають дійсності, оскільки він знаходився в тяжкому стані і не розумів, що він каже.

Прокурор звернувся з клопотанням про відтворення технічного запису, який був зроблений під час допиту Марчука слідчим суддею.

Як слід вирішити клопотання?

Варіант: Після допиту, який був проведений слідчим суддею, під час операції Марчук помер (повідомлення про підозру щодо нього не було складено). В судовому засіданні прокурор клопоче про оголошення запису допиту Марчука.

Як слід вирішити клопотання?

№ 63. Коровайка притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК (порушення правил безпеки дорожнього руху, внаслідок чого потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження) і за ч. 1 ст. 135 КК (залишення в небезпеці) Як свідок в справі був допитаний Олійник, який пояснив, що


5027182482694049.html
5027239620445005.html
    PR.RU™